Берберис (кислич)
(З книги Ольги Франко “Перша українська загально-практична кухня”)
Барбарис – це кущ із червоними ягодами, який ще називають деревним щавлем, берберісом або дикою чорницею. З незапамятних часів людство споживало його маленькі ягоди в лікувальних цілях. Наприклад в Стародавньому Єгипті його використовували для зниження температури, знали про його користь і в Стародавній Греції. В Америці його називали священним кущем, листя і ягоди якого використовували в релігійних обрядах.
Італійці вважали, що він виріс з колючого вінка Христа і тому має цілющі властивості.
В XIX столітті в Європі було винищено велику кількість барбарисових чагарників через те, що вони мали грибок, який називається “чорна іржа”, який, як вважалося, знищував злакові поля.
Цю маленьку ягоду часто використовують на кухні, з неї варять конфітури, варення, сиропи. Варення з барбарису дуже корисне при кашлі, високій температурі, запальних процесах, та для нормалізації артеріального тиску.
Інгредієнти
- 400г барбарису
- 400г цукру
- 1 скл. води
- 1ст.л. цитринового соку
Приготування
- Барбарис помити, додати пів склянки води, варити 10 хвилин.
- Перетерти через сито, додати ще пів склянки води і цитриновий сік.
- Варити на маленькому вогні 20 хвилин.
- Розлити по стерилізованих слоїках.
