Мікдаловий крем
(З книги Ольги Франко “Перша українська загально-практична кухня”)
Мікдаловий крем – це славнозвісний крем Шантії або Шантілі.
Хто першим додумався збити вершки з цукром ми не знаєм, але одна з версій вказує на те, що ідея належить Франсуа Вателю (1631-1671) кондитеру і метрдотелю часів правління Людовіка XIV. У квітні 1671року, Вателю доручають організувати прийом для короля у замку Шантільї. Там він подає вершки збиті гілочкою самшиту. Тільки через 100 років, саме ці нашвидкоруч збиті вершки і стали основою відомого на весь світ крему.
У XVIIIст. Менон в своїй кулінарній книжці “La cuisinière Boureoise” згадує “крем зі снігу”, це збиті з цукром вершки, до яких додають трагакант (згущувач) та помаранчевий запах. Цікаво, що у XVIIIст. для кращого зберігання продуктів використовували трагакант, який є подібним до агар-агару.
У XIX ст. цей крем дістає назву “Шантії”. Саме тоді починають додавати різні аромати та змінювати кольори. Сьогодні крем Шантії є одним з улюблених десертів у всьому світі.
Інгредієнти
На 4 порції:
- 500мл вершків 33%
- 70г цукру
- 6 листів желатину
- 10г ванільного цукру
- 60г чорної чеколяди
- сік з одної помаранчі
- 50мл лікеру Алькермес
Приготування
- Збити вершки, додати цукор і ваніль.
- Листи желатину замочити на 5хвилин у холодній воді, тоді розчинити на водяній бані й додати до вершків.
- Вершки розділити на три частини.
- До першої дати Алькермес, розлити по креманках, поставити в морозилку на 10хвилин.
- До другої частини додати помаранчевий сік. Коли перша частина загусне налити зверху другу і поставити ще на 10хв. в морозилку.
- 50мл кип’ятку розмішати з чеколядою, додати до третьої частини. Залити зверху на другу.
- Покласти в холодильник.
- Готовий крем можна посипати мікдалами.
