Пляцок чеколядовий
З переписника Іванки Міліянчук (внучки Ольги Франко)
Перебирала старі переписи й натрапила на “пляцок чеколядовий” (Баби), який я дуже давно не пекла. Фактично це кокосовий мазурок. Пам’ятаю, що одного разу на Великдень попробувала його в Баби, і відразу записала перепис.
Баба пекла на “око”, мала свої мірки, то ж нам говорила, що треба дві шуфлі, чи жмені, чи мале горня… За тими мірками не все добре виходило )) Розумію, що за стільки років кухарської практики, в нашої Баби все виходило фантастично добре і без ваги. Ми навіть любили пожартувати, коли диктували комусь перепис: ”візьми жменьку цукру, чи шуфлю муки”.
Коли я починала пекти, то ще декілька разів дзвонила за консультацією. Баба теж дзвонила й цікавилась, чи все добре виходить. Тісто не хотіло заміситися, “а дай ложку сметани”, з варенням згущеного молока теж була проблема, воно не гусло, хоч я пів години варила на малому вогні та весь час мішала, як і казала Баба, “ну то вари ще пів години, має почати гуснути”.
В результаті пляцок вийшов дуже добрий! 🙂
Тісто
- 320г муки
- 190г масла
- 2 жовтки і 1 яйце
- 1ст. л. сметани
- 2ст.л. цукру пудри
- щіпка солі
- З усіх складників замісити тісто, покласти в холодильник на 30 хвилин.
- Розвалкувати, викласти на деко, наколоти виделкою.
- Пекти 15 хвилин при температурі 180°.
Маса
- 200мл молока
- 200г цукру
- 200г масла
- 200г кокосової стружки
- 1ст.л. какао
- В банячок дати молоко та цукор, варити 1 годину на малому вогні (постійно перемішувати, щоб не пригоріло).
- Коли крапля з ложки тягнеться, молоко готове.
- Насипати кокосову стружку, перемішати.
- Додати м’яке масло, все втерти.
- Масу рівномірно викласти на спечене тісто, покласти пляцок в холодильник.
