Бохончики

З великою приємністю хочемо поділитися з Вами справжньою знахідкою – переписом «бохончиків». Цією незвичною й дуже смачною стравою нас частували в  Полоничанській гімназії. Саме в цьому мальовничому селі у 1919 взяли шлюб Петро Франко та Ольга Білевич, і саме тут народилась та була хрещена моя мама – Віра Франко.

Петро Франко та Ольга Франко з Білевичів

Церква Собор Пресвятої Богородиці – тут узяли шлюб Петро та Ольга Франки

Щиро дякуємо п.Івану Покотило, та чудовим господиням п. Марії та п.Емілії!

Ну що ж, до справи та до страви!

“Село Полонична, що на Добротвірщині, без перебільшення можна назвати кулінарною столицею краю. Адже саме в цім селі жила і звісно творила кулінарні смаколики справжня «мисткиня української кухні», неймовірно чарівна жінка і чудова господиня – Ольга-Марія Франко в дівоцтві Білевич.

Ольга  була вчителькою, закінчила дворічні куховарські курси при Вищій школі сільського господарства у Відні. Доля подарувала їй виняткове і не легке призначення бути  невісткою українського генія Івана Франка, дружиною його сина Петра. Саме в Полоничній Петро Франко і Ольга взяли шлюб і  у цім селі в них народилася донечка-первісток.

Село Полонична, як і вся Добротвірщина,  пам’ятають свою видатну землячку. В місцевій школі-гімназії існує навіть невеличка музейна кімнатка родини Франків, де пошановано історичну спадщину цієї великої родини. Але найбільше мешканці села поціновують саме кулінарну спадщину своєї землячки Ольги Білевич-Франко, про що власне піде далі мова!

Кожен хто вперше частується смаколиками полоничнівських господиньок буде однозначно зачудований вишуканістю та смаковитістю приготованої ними їжі. Однак, з-поміж різномаїття кулінарського їства, винятково виступає страва з незвичайною назвою «БОХОНЧИКИ», яку я ризикну назвати «Бохончики по-полоничнівськи».

Почнемо з назви цієї страви.  У  «Наддністрянському реґіональному словнику» слово  «бохончик», «бохунчик»  (на опільському говорі) означає «пампух», «пампушок». Ну словом, якийсь смаколик невеликої круглої, пишної форми. Як би там не було,  етимологію назви нехай  «готують» філологи, а ми візьмемося за власноручне приготування «картопляних бохончиків».

Отож, берімся до роботи! Для початку слід потерти один кілограм сирої картоплі і добре відцідити (бажано навіть через марлю). Додати до маси півкіло відвареної і потовченої картоплі і два сирих курячих яйця (можна одне качаче або гусяче). Далі до отриманої кулінарної сполуки тремо дві цибулини і додаємо чотири ложки борошна. Традиційно: сіль, перець до смаку.

Тепер найголовніше – начинка! Варимо на молоці 200 грам пшона, трохи охолоджуємо і додаємо стільки ж грам кисломолочного сиру ( для істинних поціновувачів домашнього сиру, можна і трохи більше).

З картопляної субстанції ліпимо овальні оладки, кладемо в середину отриману пшоняно-сирну начинку і формуємо нашого «бохончика». В нагріту пательню даємо добру ложку  свинського смальцю (хто постить –  соняшникової олії) і смажимо на середньому вогні з двох сторін до золотистого кольору.

Подаємо зі сметаною перетертою зі сиром (з додаванням цибулиного щепіра або черемші), можна з грибною підливою або зі шкварками. Будьте певні «бохочики» залишать у Вас незабутні смакові враження!

Насамкінець, мушу розказати що неподалік села Полонична, у селі Грабова (зараз це Золочівський район) в честь «бохончика» донедавна навіть влаштовували сільський фестиваль-гостину, і це ще раз підтверджує що ця страва особлива, приготувати і скуштувати яку повинен кожен. Певен, що Ви зі стовідсотковою ґарантією потрапите у фан-клуб любителів «бохончиків» по-полоничнівськи.”

Іван Покотило

Дивовижні полоничнівські господиньки – сестри Дмитраш – п.Марія та п.Емілія з рум’яними «бохончиками» на пательні, поруч – автор статті, п.Іван Покотило